Колоквіум Європейських Парафій

Жива-парафія

Під керівництвом місцевого єпископа та в тісному сопричасті з ним, парафія відіграє особливу роль у Церкві. Адже саме в парафії віруючі найчастіше зустрічаються з Христом через християнське навчання, спільну молитву і служіння ближньому. Плекаючи та оживляючи парафії, ми тим самим плекаємо та оживляємо цілу Церкву.

Складові живої парафії:

1. Боже Слово і Катехизація (Кериґма) – пізнання правд віри і їх втілення в щоденне життя.
2. Літургія і Молитва – участь в літургійному, таїнственному та молитовному житті на освячення Божого Люду.
3. Служіння Ближньому (Дияконія) – приділення особливої уваги потребуючим, як у самій же парафії, так і поза нею.
4. Провід - Управління дарами – служіння Єпископа з душпастирями у співпраці з мирянами в управлінні дарами (часу, таланту і скарбу) на спільну користь.
5. Сопричастя-Єдність (Кінонія) - плекання духовної єдності Христової Церкви та сприяння єдності всіх християн (екуменізм).
6. Місійний Дух – свідчення про своє життя в Христі, запрошуючи інших до участи у ньому.

Загальні характеристики УГКЦеркви:

• Східнохристиянська спадщина – свідомість і плекання духовного скарбу візантійсько-київської традиції: літургії, богослов’я, духовності і дисципліни.
• Спрямованість до особи – переконання, що Христос є Дорогою, Правдою і Життям для кожної людини.
• Дух самовідречення Христа ради (Кенозіс) – готовність до самопожертви серед випробувань у вірі.
• Свідчення і служіння єдності з Наступником Апостола Петра – приналежність до Вселенської (Католицької) Церкви, як вірність Христовій молитві: “щоб всі були одно”.
• Доступність і відкритість - готовність ділитися своїми духовними скарбами з усіма, хто прагне зустрічі з Христом.

• Жива-парафія (документ)